Скотт Нісон: людина, яка проміняла розкіш Голлівуду на бездомних дітей
У 45 років у Скотта Нісона було все, про що він колись мріяв. Посада президента кіностудії XX Century Fox. Розкішний будинок. Спортивний автомобіль та цілий список знаменитостей серед друзів. Однак на піку своєї кар'єри він несподівано для всіх покинув кінобізнес, продав все майно і назавжди зник зі світу кіно.
«Я міг легко працювати в кіноіндустрії до кінця свого життя. Не думаю, що я був більш нещасним, ніж будь-хто з інших успішних голлівудських продюсерів, — каже мені Скотт. — Подивившись на моє життя збоку, ви сказали б, що я щасливчик. Сам я про себе так сказати не міг».
У столицю Камбоджі Пномпень Скотт потрапив майже випадково: взяв першу за дванадцять років відпустку, щоб побачити храми буддистів Азії. Камбоджа була лише зупинкою у списку з кількох країн. Сидячи у місцевому кафе, Скотт дав трохи грошей бездомній дитині. Один із відвідувачів, з яким Скотт розговорився, зауважив: «Якщо хочете допомогти дітям по-справжньому, сходіть на міське звалище». Нісон і сам не може пояснити чому, але він цієї поради послухався.
«Побачене стало для мене ударом під дих, — згадує Скотт, — півтори сотні бездомних дітей, які збирають сміття на смітнику, щоб якось прожити ще один день. Запах, якого можна було буквально доторкнутися. Як і більшість людей, я вважав, що допомагати таким дітям мають спеціальні організації — але в цей момент я стояв там один, і поряд не було жодної соціальної служби. Або ти щось зробиш, або вони залишаться там. Я міг повернутись і зробити вигляд, що ніколи цього не бачив. Але я вперше відчув, ніби моє призначення бути тут».
Того ж дня Скотт винайняв квартири двом безпритульним дітям подалі від міського звалища і подбав про їхнє лікування. "На те, щоб забезпечити бездомну дитину всім необхідним, у Камбоджі потрібно всього 40 доларів на місяць, - каже Скотт, - я відчував сором від того, що це виявилося настільки просто".
По дорозі в Америку Скотт задумався про те, що допомагати дітям може бути його справжнім покликанням, а потім довго міркував, звідки у нього могли з'явитися такі думки. «Я боявся, що це може бути криза середнього віку. А я бачив, якими жахливими вони можуть бути у Голлівуді», — каже Скотт.
Протягом наступного року Скотт проводив три тижні на місяць у Голлівуді і на один тиждень відлітав до Пномпеня. «Я чекав на якийсь знак, що все роблю правильно, — каже він. — І одного разу мені зателефонував один із п'ятірки найзатребуваніших акторів Голлівуду. Наступного дня в нас мали бути переговори, людина летіла приватним літаком, і їй подали не той обід. Він кричав мені в трубку — слово в слово — “Моє життя не повинно було бути таким складним!” У цей момент я стояв навпроти смітника, дивлячись, як діти повільно вмирають на моїх очах з голоду. Якщо й був знак, що все моє життя в Голлівуді було лише декорацією, фальшивкою — то це був він. Для мене стало очевидним, що я мав усе кинути і поїхати до Камбоджі».
Від цього рішення його намагалися відмовити абсолютно всі. Тим не менш, Скотт продав все своє майно і розрахував, що цих грошей йому вистачить на те, щоб підтримати дві сотні дітей протягом восьми років. Всі ці роки він витратив на створення організації Cambodian Children's Fund, яка має на меті забезпечити дітей освітою, житлом та медичним лікуванням.
Скотт живе у Камбоджі вже десять років. За цей час кількість дітей, про яких він піклується, зросла до двох тисяч. Він уже давно не розраховує лише на власні гроші — колишній голлівудський магнат має спонсорів та послідовників. І в нього, як і раніше, немає своїх дітей. «Я ніколи не був одруженим і ніколи не відчував, що мені це потрібно. Бути самотнім чоловіком у голлівудському кінобізнесі – надто гарне життя, – каже Скотт. — У Лос-Анджелесі, звичайно, були прекрасні жінки, але я навіть у диких мріях не міг уявити, що одружуся з кимось із них. Зараз у мене цілком достатньо дітей, яких потрібно доглядати. Через десять років вони піклуватимуться про мене, а я буду для них дідусем».
Свої вихідні у Голлівуді Скотт проводив, катаючись із друзями на човні та граючи у настільний теніс. Тепер колишній президент найбільшої світової кінокомпанії проводить свої будні біля сміттєзвалища. «Я ніколи не замислювався про те, щоб повернутися до Лос-Анджелеса. Відчуття звільнення від корпоративного світу, яке я зазнав, не порівняти ні з чим», — каже він. Я ставлю йому запитання, яке виникає у кожного, хто почув його історію: чи не нудьгує він за своїм колишнім життям? «Лише за човном. Він давав мені незрозуміле почуття свободи».
© Олександр Мурашов
Відео про Скотта Нісона: