Не зраджуй своє серце

Як багато разів ми говорили не ті слова. Як багато разів ми прогиналися під умови зовнішнього світу. А після говорили собі, що це було необхідно. І можливо, навіть вигравали у чомусь, але щось у грудях було не згідно з нашими діями. Воно кричить в іншій тональності, іншими словами, воно хоче, щоб ми його почули, але частіше ми воліємо діяти, ґрунтуючись на страху. І тим самим - зраджуємо своє серце.

Я багато розмірковував про те, чому дорослі люди не знають, куди їм рухатися далі. Вони часто запитують мене: "А що мені робити?" Відповідь дуже проста: "Слухайте своє серце". І начебто метафора від якої немає ніякої користі, але насправді це пряма вказівка ​​на те, що ми повинні робити. Завжди повинні робити.

Часом серце говорить нам: "Піди й скажи все прямо". Але ми боїмося відповідальності за ті наслідки, які можуть принести наші дії. Іноді ми настільки покрили себе обманом, що один порив серця може знищити все наше життя. Але якщо це життя є брехня, хіба ви не хотіли б її зруйнувати?

Залишившись біля розбитого корита, людина усвідомлює, що вона вільна. І можливо, доведеться виживати найважчим способом, але як же здорово, коли дихається так легко, коли так б'ється серце.

Яким би не було серце - не зраджуйте його. Відчуйте його імпульс, слідуйте йому навіть під загрозою власної смерті. Так знаходиться істинний шлях.