Найголовніше питання

Одного разу Ейнштейну зателефонував журналіст із наукового журналу і попросив зробити інтерв'ю для спеціальної статті "Великі питання, які ставлять великі вчені". Вчений погодився і журналіст приїхав до нього додому на самому заході дня. Він застав вченого на веранді, він сидів в кріслі-гойдалці, курив стару трубку і дивився на захід.

"Я хочу поставити вам тільки одне питання, докторе Ейнштейне, - сказав журналіст, розумний і нервовий молодий чоловік з блокнотом в руках. - Це ключове питання, яке ми ставимо всім вченим, яких можемо знайти.
Питання таке:

"Яке найголовніше питання може поставити вчений?".

Ейнштейн сидів у своєму кріслі, і в його очах з'явився вогник. Він потягнувся і задумався. Думав цілих десять хвилин. "Це прекрасне питання, молодий чоловіче, і воно заслуговує серйозної відповіді", - сказав він.

При цьому почав повільно гойдатися у своєму кріслі і диміти своєї трубкою. Він довго мовчав, занурившись глибоко в роздуми, поки журналіст терпляче очікував якоїсь важливої математичної формули або квантової гіпотези. Але замість цього отримав питання, який згодом змусив весь світ глибоко замислитися.

"Молодий чоловіче, - сказав Ейнштейн дуже серйозно. - Найважливіше питання, який може поставити людина, - це питання про те, чи є Всесвіт дружньою сферою? "

"Що ви маєте на увазі? - Запитав журналіст. - Як це може бути найголовнішим питанням? "

Ейнштейн відповів багатозначно: "Тому що відповідь на це питання визначає те, що ми будемо робити зі своїм життям. Якщо Всесвіт є дружньою сферою, то ми проведемо своє життя, будуючи мости. В іншому випадку люди будуть витрачати весь свій час на те, щоб будувати стіни. Вирішувати нам".