Ми всі єдині

Ми всі єдині. Але як часто ми про це забуваємо тут, на Землі, граючі в земні ігри та блокуючи пам’ять душі. Коли виростаємо в певному соціумі, в певній звичній системі координат. З іншого боку – це цілком нормально – належати до певної соціокультурної чи духовної традиції, бо ти невипадково народився саме тут, на цій землі, у цей час, у цих батьків, отже ти маєш щось принести сюди, віддати частинку себе, своєї душі. Але проходить час, ти ростеш і бачиш різноманіття світу у всіх його проявах. Ти відкриваєшся до Світу і бачиш, що попри всі расові, релігійні, соціокультурні та інші бар’єри, людство має набагато більше спільного, ніж того, що роз’єднує. І чорношкірий хлопчик з Африки, і буддистський монах з Тибету, і американський фермер з Техасу на духовному рівні є так само твоїми братами, як твій сусід по вулиці чи твій близький родич. Ми всі єдині, тільки ми про це забули, але рано чи пізно згадаємо…