Людина, яка садила дерева
Абдул Карім, звичайний міський житель, часто їздив до батьків дружини в село. Прогулюючись по тим околицям, він помітив запустілі покинуті землі.
"Я прогулювався по місцевим землям і побачив пустки - було боляче дивитися на безплідну покинуту землю.Я подумав, що було б непогано створити свій Каава (в перекладі з хінді це приблизно означає "священний ліс"). Раніше в кожному селі були священні гаї, про які мені часто розповідали в дитинстві і мені дуже захотілося створити такий ліс".
У 1977 році він придбав 5 акрів (приблизно 2 гектара) кам'янистої землі з пересохлим колодязем за невеликі гроші. Сусіди і навіть його родина не могли зрозуміти його вчинку і Карім став об'єктом насмішок. Він вважався людиною впертою і до того ж не вивчав питань землеробства, покладаючись у цій справі виключно на інтуїцію. Його надихали думки про Каава.
Через рік він почав садити на цій бідній землі зрілі паростки диких дерев. Доводилося самостійно поливати їх, а для цього їздити на мотоциклі до найближчого джерела, щоб набрати бак з водою. Жителі навколишніх сіл вважали Каріма божевільним, адже на цих скелястих місцях майже нічого не виростало. Так тривало 3 роки і нарешті природа відповіла вдячністю.
"На третій рік, коли мої насадження стали схожими на дорослі дерева, вода в колодязі значно піднялася. Для мене це було великим щастям. Я купив ще 27 акрів прилеглої землі і заходився засаджувати деревами цю землю. До того ж я підібрав для посадки різні види чагарників, ліан і т.д. В іншому поклався на природу. Вона знає свою справу".
Він зробив для себе висновок: "можна допомогти природі, але неможливо керувати нею".
Навколо лісу відбулися дивні зміни: колись сухий колодязь тепер наповнювався до країв чистою свіжою водою, піднявся рівень підземних вод в радіусі 10 км, ліс населився птахами, а птахи принесли насіння з сусідніх лісів. Незабаром в лісі завелися зайці та лисиці.
Особливість догляду Каріма за лісом полягала в його мінімальному втручанні. Він ніколи не прополював ліс, не прибирав опале листя, не рубав дерева, не полював на тварин, не займався селекцією і до того ж не використав хімічні добрива.
"Моя нагорода - мінеральна чиста вода, чисте повітря, щоденні прогулянки по лісу, міцне здоров'я і тепле відчуття миру всередині себе".
Більше 10 років Карім живе в будинку посеред свого лісу. Тут не побачиш жодного клаптика паперу чи якогось сміття. Карім дозволяє відвідувати ліс туристам, а за певну плату можна і пожити тут, але потрібно дотримуватися ряду правил: заборонено вносити в ліс пластик, курити, їздити на автомобілі, порушувати спокій лісу.
Каріму не раз пропонували продати ліс, але він відмовився. Для нього цей ліс дуже дорогий...